Як cвяткували день армії в УПА — архівні документи онлайн

День захисників України — це також день УПА. Центр досліджень визвольного руху оприлюднює колекцію документів з повстанських архівів про святкування дня УПА у 1940-50-хх.

Про це "Історичній правді" повідомили в ЦДВР.

 

Онлайн-колекція "День створення УПА" налічує 30 документів. Оригінали зберігаються у фондах Галузевого державного архіву Служби Безпеки України та в Архіві Центру досліджень визвольного руху. Тепер їх можна переглянути та завантажити на сайті Електронного архіву. 

Вперше день створення УПА відсвяткували у 1947 році як 5 річницю діяльності Армії. Так, в повідомленні ОУН від 30 липня 1947 року йдеться: "Для ознаменування історичного моменту утворення Української Повстанчої Армії день 14 жовтня проголошено святом УПА".

Інша повстанська листівка-заклик про "Свято УПА" пише: "Українці! 14-го жовтня 1942 року з окремих повстанчих відділів повстала УПА. Цей день проголошено Святом УПА! Гідно відсвяткуймо його".

Денис Пасічник, координатор Е-архіву, говорить: "В опублікованій колекції містяться різні матеріали — від офіційних наказів Головного командира про святкування УПА до тематичних інформаційних плакатів. Підпільники серйозно готувалися до свята. З документів видно, що в цей день мали проводитися різні заходи, але одним з обов'язкових елементів було вшанування полеглих побратимів". 

Для організації святкування готували навіть інструкції. Для прикладу, зберігся документ з "Короткими вказівками як відсвяткувати свята УПА", адресований надрайонним і районним референтам пропаганди Станіславської округи.

Один із пунктів документу говорить: "здержатися від тяжкої фізичної праці та відвідати Святочні Сходи, а також по-можливості відвідати одну із могил Героїв УПА, очевидно дуже конспіративно і обережно".

Також з документів дізнаємося, що з нагоди свята перейменовували важливі стратегічні об'єкти: "Із днем 14 жовтня 1947 року з нагоди Свята Української повстанської армії переіменовується всі важніші дороги та поля. Старі назви замінюється новими в честь поляглих Героїв УПА".

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті можна ознайомитися з більш ніж 25 тисячами оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.


Більше про те, що читати і дивитися про Українську повстанську армію — у добірці Центру досліджень визвольного руху. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.