Туристка повернула до Помпеїв вкрадені 15 років тому артефакти

Мешканка Канади повернула пʼять артефактів, які вона вкрала в Помпеях у 2005 році, заявивши, що їй не щастить.

Про це повідомляє CNN.

 

Жінка відправила дві білі мозаїчні плитки, два шматки амфори і шматок керамічної стіни в Археологічний парк Помпеїв разом із листом, в якому поянила своє рішення.

"Я хотіла отримати шматочок історії, який не можна було купити", — написала жінка й додала, що тоді вона була "молода і тупа".

Після повернення до Канади, за її словами, вона двічі перехворіла на рак грудей, а її родина постійно стикалася з фінансовими труднощами.

"Я взяла їх, не думаючи про біль і страждання, які ці бідні душі відчули під час виверження Везувію, та про їхню жахливу смерть. Я шкодую, будь ласка, вибачте мене за цей жахливий вибір. Нехай їхні душі спочивають із миром", — написала вона.

За словами представника парку, за минулі роки близько сотні відвідувачів повернули невеликі артефакти, такі як мозаїчна плитка і шматочки гіпсу, які вони вкрали під час відвідування Помпеїв.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.