На Рівненщині відкрили виставку про засновницю польської Солідарності. ВІДЕО

"Анна Валентинович – героїня двох народів". Виставку під такою назвою відкрили у середу, 7 жовтня, в селі Садове Гощанського району, де вона народилася. Організували її Польський Інститут у Києві спільно з Національним музеєм Революції Гідності.

Про це повідомляє Суспільне.

 
Більше про долю Анни Валентинович читайте у статті Ігоря Галагіди - Українська мати польської Солідарності. Невідоме дитинство Анни Валентинович

Анна Валентинович – польська громадська діячка, засновниця незалежної профспілки "Солідарність".

Вона загинула в авіакатастрофі разом з Президентом Польщі Лехом Качинським та іншими членами офіційної польської делегації 10 квітня 2010 року під російським Смоленськом.

Анатолій Вертелецький – племінник Анни Валентинович. Розповідає, що під час Другої світової війни її до Польщі забрала родина, у якої тоді 13-річна дівчина працювала. Рідні втратили з нею зв'язок, а розшукали у 1996 році.

"Це було щось неймовірне, коли я зустрічав її на автовокзалі. Зразу впізнали, по зовнішньому вигляду, як моя мама, вони всі маленькі зростом. Емоції переповнювали", – розповідає племінник Анатолій Вертелецький.

"Для нас, поляків, "Солідарність" – це початок розпаду "совєцкого союзу", 40 років тому у нас розпочалися страйки. Анну Валентинович називають матір'ю "Солідарності". В цілому світі знають Леха Валенсу, але з самого початку Анна Валентинович була важливіша", – розповідає директор Польського інституту у Києві Роберт Чижевський.

 
Роберт Чижевський та сестра Анни Валентинович - Катерина

Спершу виставку, присвячену Анні Валентинович, показали у Києві. Після Садового її планують презентувати і в інших населених пунктах, зокрема, Рівному, Острозі та Дубні.

Історія України і Польщі має дуже багато спільного. Приклад Польщі може брати Україна, і навпаки, – прокоментував генеральний консул республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.