Президентом Національної академії наук став академік Загородній

Президентом Національної академії наук України обрали директора Інституту теоретичної фізики академіка Анатолія Глібовича Загороднього.

Про це повідомляє пресслужба академії у Facebook.

 

Загородньому 69 років, він родом з Полтавщини. Загородній очолює Комісію по роботі з науковою молоддю НАН України, входить до Наукового товариства імені Шевченка та Українського фізичного товариства.

Зазначимо, що Загороднього називали найбільш імовірним кандидатом.

Загородній виступав за реформу фінансування науки і пропонував давати кошти найбільш ефективним командам учених. Він також єдиний із керівництва НАН, хто підтримав "Дні науки" — всеукраїнську подію, яка популяризує науку для школярів та студентів.

В аудиторському звіті десяткам співробітників НАНУ закидають неефективну роботу за сумісництвом. В академії звіт розкритикували. Загородньому теж закидають, що він суміщає кілька посад.

Як видно з декларації академіка за 2019 рік, він отримує понад 600 тисяч гривень на рік зарплати в НАНУ як на основному місці роботи, 153 тисячі за сумісництвом в Інституті теоретичної фізики НАНУ та понад 200 тисяч гривень гонорарів від різних установ. Плюс понад 180 тисяч гривень пенсії і 61 тисячу довічних виплат за звання академіка.


Нагадуємо, на посаду президента НАНУ претендували Загородній, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук, директор Інституту біохімії Сергій Комісаренко, ексвіцепремʼєр Володимир Семиноженко та голова Ради НБУ Богдан Данилишин, який зняв свою кандидатуру з конкурсу.

Година папуги. Велике кохання Зоф’ї Бартницької

Через 70 років пані Бартницька пригадувала останні чутки, які долинали про долю її чоловіка з СРСР, з самого сходу України: «Брат чоловіка, колись там — не знаю, коли — контактував з якимись військовими чинами. Йому сказали: «Його нема серед живих. Тільки не можна про це говорити». Колишній агроном, поручик резерву Зиґмунт Бартницький зник. Про те, що з ним трапилось, не можна було говорити 50 років.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР