АНОНС: відкриття пам’ятника видатному полковнику Армії УНР Петрові Болбочану

Пам’ятник полковнику Петрові Болбочану в Києві стане першою монументальною скульптурою на його честь в Україні й світі

4 жовтня, о 10.30, в Києві відбудеться урочисте відкриття пам'ятника видатному полковнику Армії УНР Петрові Болбочану.

Захід проводиться у сквері імені Петра Болбочана на вулиці Січових Стрільців, 86.

Петро Болбочан (1883-1919) – український військовий діяч, полковник армії УНР, очільник Кримської операції зі звільнення Криму від більшовиків і узяття під контроль Чорноморського флоту.

П.Болбочан був поборником самостійної та незалежної України, категорично виступав проти союзу з більшовиками та Росією. Був заарештований через критику непослідовної політики уряду УНР, осуджений воєнно-польовим судом та розстріляний. На момент виконання вироку талановитому полковнику було лише 35 років.

Петро Болбочан
Петро Болбочан

Відкриття пам'ятника супроводжуватиметься урочистими заходами із залученням реконструкторів подій того часу, почесною вартою зі стягами, відповідним інформаційним й музичним наповненням.

Лунатимуть відомі композиції "Марш Україна", "Меч Арея", "Марш нової армії" у виконанні Тараса Компаніченка, Василя Лютого, Сергія Василюка. Ведучий – Олексій Паламаренко.

Як почесні гості запрошені: Київський міський голова, голова Шевченківського району, голова Українського інституту національної пам'яті, очільники громадських організацій та політичних сил, які долучилися до створення пам'ятника, а також керівництво дотичних до події державних структур.

Створення скульптури стало можливим завдяки пожертвам українців із різних куточків світу: зокрема, України, а також – Швейцарії, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Росії.

Встановлення монументу відбувалось за підтримки органів місцевої влади.

Пам'ятник є подарунком місту Києву від громадськості.

За безпосередньої участі кого утворено та встановлено пам'ятник Петрові Болбочану:

Скульптори – М. Горловий, О. Фурман

Ідея – Історичний клуб "Холодний Яр"

Реалізація – Громадська спілка "Музичний батальйон", за підтримки національно-патріотичних сил "Правий сектор", "Свобода, Національний корпус.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.