Вулиця на честь Омеляна Пріцака – під загрозою

У громадському обговоренні перемагає думка назвати вулицю іменем радянського вченого Францевича

Влітку цього року на сайті Київської міської державної адміністрації для громадського обговорення було винесено проєкт рішення Київської міської ради про перейменування вулиці Академіка Кржижановського у Святошинському районі на вулицю Омеляна Пріцака.

Академік Кржижановський – це російський комуністичний діяч, очільник Держплану СРСР у 1921-1930 рр. Згідно українського законодавства його ім'я підпадає під декомунізацію.

Омелян Пріцак – філолог, історик та сходознавець, іноземний член НАН України, засновник та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (до 1989) та Інституту сходознавства НАН України (1991—1999).

Омелян Пріцак
Омелян Пріцак
pritsak100.ukma.edu.ua

Ряд співробітників наукових інститутів, що розташовані на вулиці, розпочали активно висловлюватись проти перейменування вулиці на честь Омеляна Пріцака. Натомість, вони пропонують назвати вулицю на честь академіка Івана Францевича.

Іван Францевич – академік, засновник Інституту проблем матеріалознавства, який носить його ім'я, Герой соціалістичної праці, нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, лауреат Державної премії УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР.

Обговорення закінчується сьогодні за посиланням.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.