Вулиця на честь Омеляна Пріцака – під загрозою

У громадському обговоренні перемагає думка назвати вулицю іменем радянського вченого Францевича

Влітку цього року на сайті Київської міської державної адміністрації для громадського обговорення було винесено проєкт рішення Київської міської ради про перейменування вулиці Академіка Кржижановського у Святошинському районі на вулицю Омеляна Пріцака.

Академік Кржижановський – це російський комуністичний діяч, очільник Держплану СРСР у 1921-1930 рр. Згідно українського законодавства його ім'я підпадає під декомунізацію.

Омелян Пріцак – філолог, історик та сходознавець, іноземний член НАН України, засновник та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (до 1989) та Інституту сходознавства НАН України (1991—1999).

Омелян Пріцак
Омелян Пріцак
pritsak100.ukma.edu.ua

Ряд співробітників наукових інститутів, що розташовані на вулиці, розпочали активно висловлюватись проти перейменування вулиці на честь Омеляна Пріцака. Натомість, вони пропонують назвати вулицю на честь академіка Івана Францевича.

Іван Францевич – академік, засновник Інституту проблем матеріалознавства, який носить його ім'я, Герой соціалістичної праці, нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, лауреат Державної премії УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР.

Обговорення закінчується сьогодні за посиланням.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.