АНОНС: Онлайн-дискусія "Студентська революція на граніті: погляд через 30 років"

Український інститут національної пам’яті пропонує згадати події 30-річної давнини разом із їхніми учасниками

 

У межах онлайн-дискусії мова йтиме про таке:

– Історичний контекст подій: в яких умовах готувалася студентська Революція на граніті?
– До чого готувалися та з чим стикнулися студенти?
– Які були несподіванки та провокації під час акції?
– Старше й молодше покоління: як знаходили спільну мову?
– Які ноу-хау було застосовано під час першого успішного політичного протесту?
- Як студентська Революція на граніті вплинула на перебіг української історії?

Учасники:

• Олесь Доній – голова Київської філії УСС, один з координаторів студентської Революції на граніті 
• Михайло Канафоцький – учасник голодування, член правління Студентського братства
• Павло Розенко – учасник голодування,на той час  студент КПІ
• Андрій Салюк – учасник голодування, голова Студентського братства Львівської політехніки
• Вікторія Радченко – учасниця голодування, журналістка
• Ярина Скуратівська – служба забезпечення акції, радіоведуча

Модеруватиме Наталка Позняк-Хоменко – співробітниця Українського інституту національної пам'яті .

Час онлайн-дискусії:
2 жовтня 2020 року, початок о 14:00. 

Трансляцію можна буде дивитися на фейсбук-сторінці Українського інституту національної пам'яті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.