Зеленський зустрівся з дементорами в Бабиному Яру

У День пам’яті жертв Бабиного Яру в Києві презентували аудіовізуальну інсталяцію "Дзеркальне поле"

Про це повідомляє Українська правда.

На території урочища Бабин Яр відкрили новий меморіал, який дозволить озвучити територію заповідника і сприятиме обізнаності про трагічні події часів окупації Києва у 1941 році.

Захід відвідали представники багатьох конфесій та перші особи держави, зокрема, президент Володимир Зеленський. 
Частина нової інсталляціі розташована на дорозі Скорботи (від вулиці Юрія Іллєнка до пам'ятника "Менора") і на площі біля пам'ятника "Менора".
 

У стовпи уздовж Алеї скорботи до пам'ятника "Менори" вмонтовані 32 динаміка, які створюють звуковий коридор з ефектом хору.

З кожної колонки звучать дорослі і дитячі голоси, які перераховують нескінченний список з імен жертв Бабиного Яру.

Також відвідувачі зможуть почути фрагменти з мемуарів, свідоцтв, історичних документів, іудейські і християнські релігійні тексти, відомі музичні твори, а також композиції видатних сучасних українських та світових композиторів і виконавців.

Деякі з цих музичних творів були спеціально написані для проекту Меморіального центру "Бабин Яр".

Друга частина інсталяції – це сорокаметровий дзеркальний диск з десятьма високими металевими колонами.

Колони і диск простріляні кулями того ж калібру, який використовували під час розстрілів нацисти.

 

Завдяки дзеркальному ефекту відвідувачі інсталяції будуть бачити отвори від куль в своєму відображенні.

Інсталяція діятиме 24/7 і вночі крізь ці отвори буде пробиватися світло, створюючи ефект міражу.

Щогодини звучатиме звук, що символізує пам'ять про жертв Бабиного Яру.

За задумом авторів така аудіоінсталляція дозволить відвідувачам заповідника відчути, через які трагічні події пройшов Київ в минулому.

Автор ідеї та концепції звукорежисер Максим Демиденко розповідає, що "аудіоінсталляція дозволить композиторам і музичним кураторам створювати багатоголосні композиції".

"Використання великої кількості незалежних джерел звуку створює аудіоефект, завдяки якому самі джерела розчиняються в сприйнятті слухача.

Замість них з'являються об'єкти в просторі, це дозволяє створювати більш глибокі образи і посилювати емоційний враження.

Для слухача це проект не про прослуховування музики, а про глибоке емоційне занурення узвуковий простір", – розповідає звукорежисер.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.