Розпочались роботи з відновлення могил воїнів армії УНР в Любліні

Українське товариство Любліна просить допомогти у відновленні могил українських героїв

На православному кладовищі на вулиці Липовій в Любліні розпочались роботи з відновлення могил воїнів армії Української Народної Республіки.

Українська громада Любліна роками доглядала ці могили, зберігаючи пам'ять про українських національних героїв. З кінця 80-х років ХХ ст. можна було це робити у відкритий спосіб. На початку 90-х років руками люблінських українців проведено перші більші роботи для впорядкування могил.

 

У 2000 р., завдяки підтримці властей міста та люблинських підприємств, проведено чергові роботи – відновлено і помальовано "козацькі" хрести, встановлено на них тризуби, прокладено тротуар.

Вагомою подією стало у 2001 р. спорудження – поруч могил – пам'ятника на честь воїнів армії УНР, котрі жили в Люблині та околиці і тут знайшли вічний спокій. Це було можливим завдяки великій мобілізації української громади Любліна, підтримці властей міста Любліна, Посольства України в Польщі, люблінських підприємців та української діаспори.

Пам'ятник та могили воїнів армії УНР в Люблині стали загальновідомим у місті місцем української національної пам'яті, де вінки складають численні делегації, де відзначаються українські національні свята.

Щоби повністю профінансувати відновні роботи бракує близько 15 тисяч злотих.

Українське товариство Любліна звертається до всіх, кому дороге належне вшанування пам'яті борців за волю України, про пожертви на цьогорічні роботи для відновлення могил воїнів армії УНР у Люблині.

У зверненні йдеться "Цього року випадає 100-річчя війни з більшовицькою Росією 1920 року та польсько-українського союзу – пакту Петлюра–Пілсудський, відтак не буде кращої нагоди, щоб відновити люблинські могил українських героїв".

Пожертви можна вносити на банківський рахунок Товариства:

Towarzystwo Ukraińskie

nr 92 1090 2688 0000 0001 1833 0907, Santander Bank Polska S.A.

з позначенням: Darowizna - groby żołnierzy ukraińskich w Lublinie.

У іноземній валюті (USD) та з-за меж Польщі:

PL 78 1090 2688 0000 0001 4125 1968, Santander Bank Polska S.A., SWIFT: WBKPPLPP

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.