На Донеччині згорів дерев’яний собор ХІХ століття

Петропавлівський храм був збудований в 1848 році

8 вересня у Лимані Донецької області згорів дерев'яний собор. Він належав Горлівській єпархії УПЦ МП.

Як повідомляє сайт svoi.sity церква була унікальною спорудою. Його історію детально досліджувала мешканка Лиману Людмила Клименко.

"З Петропавловської церкви фактично розпочалось місто Лиман. Тоді воно називалось войськова слобідка Нижній Лиман, – оповідає дослідниця. – Першопоселенцями тут були черкаси та козаки, що тікали від панування Польші. Скоріш за все, церкву в розібранному вигляді вони також привезли з собою, адже будували її взимку, що відображено в метричних книгах 1767 року.

Та споруда прослужила вірянам 90 років, а коли вона почала руйнуватись, вони вирішили збудувати новий храм. Але не на тому самому місці, а за 800 метрів. Будівництво завершилось в 1848 році. Так і з'явилася та церква, яку ми щойно втратили. Більше старовинних дерев'яних церков на Лиманщині не залишилось" - сказала вона.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.