Довженко-центр оновив архівосховище

Довженко-Центр ввів в експлуатацію сучасне сховище з обладнанням для збереження фондів Кіноархіву

Архівосховище площею 140 кв м відтепер обладнано надійними стаціонарними стелажами, картотеками для фотографій, маперами для кіноафіш. Оновлене сховище забезпечує потрібні умови для зберігання документів з урахуванням нормативно-кліматичних вимог та досвіду Міжнародної федерації кіноархів (FIAF).

 
Фото: Володимир Шуваєв

Кіноархів – відділ, що займається збереженням, дослідженням та поширенням нефільмового архіву українського кіно (не варто плутати з фільмофондом, що зберігає безпосередньо плівку). В фондах кіноархіву зберігаються унікальні особисті архіви кінодіячів(ок), сценарії, фотодокументи, постери, колекція діафільмів та бібліотека, що нараховує близько 5000 видань про кіно.

Оновлення приміщення кіноархіву є важливим кроком не лише до покращення умов зберігання фондів, але й до їх відкриття. Адже в планах Довженко-Центру на наступний рік надання широкого доступу до документів та книг кіноархіву в медіатеці (в розробці), а також – поширення їх цифрових копій у вигляді онлайн-колекцій.

Наразі ж працівники(ці) архіву займаються облаштуванням приміщення та впорядкуванням архівних документів, запрошуючи усіх бажаючих до дослідження української та світової кіноспадщини.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.