Сейм Латвії у першому читанні підтримав заборону георгіївської стрічки

Сейм Латвії у першому читанні схвалив поправки до законодавства, що передбачають заборону на використання в георгіївської стрічки в ході публічних заходів

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство LETA.

Голова Комісії з прав людини та громадських справ Артус Кайміньш, відповідальний за законопроєкт, повідомив, що в комісії обговорювалося питання про визначення "георгіївської стрічки", зазначивши, що це питання викликало розбіжності. За його словами, перед другим читанням, до законопроекту додадуть таке визначення.

"Беручи до уваги експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо колишніх республік СРСР, у Латвії є підстави бачити загрозу своїй демократичній системі і безпеці. Заборона на георгіївські стрічки обмежила б такі прояви ідеології. Ми повинні показати свою позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах", - заявляв раніше Кайміньш.

 

В даний час закон про безпеку громадських розваг і гулянь забороняє використання прапорів, гербів і гімнів колишнього СРСР, його республік і нацистської Німеччини, нацистських свастик, знаків СС і радянської символіки під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їх використання не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів або виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Щоб поправки вступили в силу, вони повинні бути схвалені в трьох читаннях. Також їх повинен проголосити президент Латвії.

До Сейму також надійшли поправки до закону, які передбачають заборону на використання одягу, що нагадує про колишній СРСР, його Республіки і нацистську Німеччину, збройні сили і правоохоронні органи (репресивні установи).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.