На Волині знайшли середньовічну піч із гербами князів

Залишки багатого кахляного каміна попередньо можна датувати XVII століттям

Про це повідомляє Район.Історія з посиланням на археолога Віктора Баюка.

У селі Сокіл Рожищенського району відбулись наукові археологічні дослідження до початку земляних робіт з будівництва медичного закладу.

Розкопки проводили працівники Охоронної археологічної служби країни, за участі Волинського осередку Спілки археологів України за відкритим листом та дозволом Міністерства культури та інформаційної політики України. 

Розкоп розмірами 13 на 13 метрів охоплював всю площу майбутньої забудови, інша невелика частина ділянки майбутньої забудови була зайнята закладеним у 1990 роках фундаментом. Основна площа розкопу доведена до глибини в один метр (на рівень траси колишнього валу).

У результаті польових досліджень виявили та вивчили трасу зруйнованого валу Сокільського замчища у вигляді основи валу з суміші піщано-глиняного ґрунту. Таким чином протрасували втрачену частину валу замчища та з'ясували його напрямок.

Також знайшли заглиблену споруду пізньосередньовічного часу із котлованом та залишкам

 

багатого кахляного каміна, що попередньо може бути датована XVII століттям. За титулатурою кахляної печі, найімовірніше споруда належала Криштофу Шимковичу Шклинському, другому чоловіку княгині Олександри Марківни Сокольської.

Окрім того, виявили надзвичайно інформативний культурний шар періоду пізнього середньовіччя. Особливо цінною є вибірка багатої кахляної печі із коронами та титулатурою.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.