Будинок Олександра Олеся в Сумах СБУ передасть місту

В управлінні Служби безпеки України в Сумській області погодилися повернути у відання Сумської ОТГ будівлю, у якій жив Олександр Олесь

Про це повідомляє Суспільне.

Згідно з повідомленням, до Служби безпеки надійшли звернення Національної спілки письменників України та громадської організації "Сумське земляцтво", у яких висловлювалося прохання передати будівлю на вулиці Петропавлівській, 83 до відання Сумської міської ради з метою облаштування в ній літературно-меморіального музею Олександра Олеся.

E Сумах ініціювали створення музею українського поета Олександра Олеся і мистецького центру в будинку, де колись жив він та його родичі. Останні 25 років тут розміщувався один з відділів СБУ.

Кілька останніх років будівля стоїть пуста, від роботи будівельної техніки поблизу у ній з'явилися тріщини в стінах на другому поверсі. 

Про це розповідав директор департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міськради Юрій Клименко.

Літературознавець Сергій П'ятаченко розповів, що в цій будівлі поет Олександр Кандиба (відомий під псевдонімом - Олександр Олесь) мешкав близько 15 років. Окрім цього, тут жила його мати та дві сестри, коли вони переїхали до Сум з Білопілля.

Будинок Олеся в Сумах - це двоповерхова споруда з аркою у середмісті Сум на вулиці Петропавлівській, який має статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Меморіальна дошка на фасаді розповідає про те, що на початку ХХ століття тут жив український поет Олександр Олесь.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.