Будинок Олександра Олеся в Сумах СБУ передасть місту

В управлінні Служби безпеки України в Сумській області погодилися повернути у відання Сумської ОТГ будівлю, у якій жив Олександр Олесь

Про це повідомляє Суспільне.

Згідно з повідомленням, до Служби безпеки надійшли звернення Національної спілки письменників України та громадської організації "Сумське земляцтво", у яких висловлювалося прохання передати будівлю на вулиці Петропавлівській, 83 до відання Сумської міської ради з метою облаштування в ній літературно-меморіального музею Олександра Олеся.

E Сумах ініціювали створення музею українського поета Олександра Олеся і мистецького центру в будинку, де колись жив він та його родичі. Останні 25 років тут розміщувався один з відділів СБУ.

Кілька останніх років будівля стоїть пуста, від роботи будівельної техніки поблизу у ній з'явилися тріщини в стінах на другому поверсі. 

Про це розповідав директор департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міськради Юрій Клименко.

Літературознавець Сергій П'ятаченко розповів, що в цій будівлі поет Олександр Кандиба (відомий під псевдонімом - Олександр Олесь) мешкав близько 15 років. Окрім цього, тут жила його мати та дві сестри, коли вони переїхали до Сум з Білопілля.

Будинок Олеся в Сумах - це двоповерхова споруда з аркою у середмісті Сум на вулиці Петропавлівській, який має статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Меморіальна дошка на фасаді розповідає про те, що на початку ХХ століття тут жив український поет Олександр Олесь.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.