Фонд «Героїка» та Національний військово-історичний музей України підписали меморандум про співпрацю

Національний військово-історичний музей України долучається до розвитку інтернет-порталу «Імена самостійної України», присвяченого воякам українських військ 1917-1924 рр.

Відповідний меморандум про співпрацю був підписаний директором Національного військово-історичного музею України Андрієм Ільєнком та очільником "Героїки" Павлом Подобєдом. Документ передбачає залучення фахівців НВІМУ до виявлення, копіювання та опрацювання архівних документів та матеріалів, які зберігаються в державних архівах і можуть бути використані у генеалогічному проєкті "Імена самостійної України".

"Щоденно в проєкті працює лише троє активістів. Вони самостійно опрацьовують цифрові копії архівних документів та готують біографічні довідки, на підставі яких створюються облікові картки на кожного окремого учасника українського визвольного руху 1917-1924 років.

Ці ж люди опрацьовують матеріали, що надсилаються ще чотирма волонтерами, які долучаються до роботи над проєктом ситуативно: перевіряють правильність набору документів, наявність посилань на джерела, завантажують віднайдені світлини, фото могил, позначають на інтерактивній карті геолокації місць поховань тощо.

Відтак швидкість наповнення нашої бази напряму залежить від здатності розширити команду проєкту. Участь співробітників провідної військово-історичної установи країни дозволить нам не лише збільшити обсяги опрацьованої інформації, але й суттєво посилити наукову компоненту в нашій роботі", – пояснює керівник "Героїки" Павло Подобєд.

 

Заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею України Ярослав Тинченко зазначив, що співробітниками музею вже розпочато роботу з опрацювання списків 4-ї Київської, 5-ї Херсонської стрілецьких дивізій Армії УНР, а також Окремого корпусу кордонної охорони.

"У фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України зберігаються документи, що становлять інтерес не лише для військових істориків, але й для людей, які намагаються з'ясувати долю своїх пращурів. До таких документів належать списки козаків та старшин по дивізіях, які нерідко містять не лише імена та прізвища особового складу, але й короткі біографічні відомості, зокрема про дату та місце народження вояків.

Географія територій, з яких походить особовий склад 4-ї Київської, 5-ї Херсонської стрілецьких дивізій Армії УНР, а також Окремого корпусу кордонної охорони – це вся території сучасної України і навіть ширше. Опрацювання цих документів значно розширить наявну базу даних і збагатить вже існуючі біографічні довідки", – підсумував історик Ярослав Тинченко.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.