Оргкомітет визначився із заходами до 150-річчя Лесі Українки – МКІП

Організаційний комітет з підготовки та відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки на своєму засіданні визначив план ініціатив та заходів, які варто реалізовувати в межах святкування.

Серед них – культурні, освітньо-просвітницькі та інфраструктурні проєкти. Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Нарешті вийдемо за межі підходів, що збереглися ще з радянських часів, та організуємо масштабний сучасний захід. З цих причин, а ще через коронавірусні реалії, низку активностей одразу готуємо під цифрові майданчики для онлайн-перегляду", - зазначив голова оргкомітету, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Як зазначається, в рамках відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки заплановано проведення реставрації "Будинку Косачів" у Луцьку та Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки, капітального ремонту "білого" та "сірого" меморіальних будиночків Колодяжненського літературно-меморіального музею.

Також Міністерство культури та інформаційної політики спільно з Міністерством закордонних справ планує проведення низки міжнародних комунікаційних кампаній.

150 років від дня народження Лесі Українки виповнюється у 2021 році. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 року у м. Новоград-Волинський.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.