Стенд російського «Меморіалу» на книжковій ярмарці заклеїли попередженнями, що вони «іноземні агенти»

Адміністрація Московської міжнародної книжкової ярмарки повісила на стенд «Меморіалу» відразу 4 оголошення про те, що організація є «іноземним агентом».

Це сталося після демонстративного візиту на стенд співробітників прокуратури, повідомляє Фейсбук-сторінка Sota.Vision сетевое издание.

 

"Історична правда" звернулася до представника "Меморіалу" із проханням прокоментувати цю ситуацію: "Є таке росiйське прислiв'я: "у страха глаза велики". Оце якраз той випадок.

Формально так, Меморiал визнаний "иностранным агентом", хоча цей статус оскаржується в російських судах – без успiху, що не дивно в сучасних реалiях.

Не для того чіпляють це "клеймо", щоб потiм його знiмати (це стосується майже всiх випадкiв, коли будь-яку організацію визнають агентом). Один з наслiдкiв цього "визнання" (головний) - це маркування, що ти є "иностранным агентом".

Наприклад, на сайтi, на виданнях, публiкацiях в ЗМI тощо. Або накладають штрафи. Меморiал вже оштрафований на величезну суму, але частину вже виплатив, завдяки багатьом нейбайдужим громадянам.

Вiдносно цього випадку – адмiнiстрацiя ярмарку, участь в якiй Мiжнародний Меморiал приймає багато рокiв, вирiшила "проявить бдительность" саме пiсля вiзиту працiвникiв прокуратури (чи не вперше за багато рокiв). "Как бы чего не вышло". Яскрава iлюстрацiя сучасних умов дiяльностi iсторико-правозахисної органiзацii з понад 30-рiчною iсторiєю" - відзначив у коментарі представник "Меморіалу".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.