Веб-проєкт «Чехословаки в ГУЛАГу» має нові мовні версії

Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія) представив англійську, українську та російську версії веб-проекту – "Чехословаки в ГУЛАГу".

Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія) представив англійську, українську та російську версії веб-проекту – Чехословаки в ГУЛАГу.

Цей веб-сайт є результатом співробітництва чеських, українських та російських істориків та архівістів.

Він пропонує закордонній громадськості та фахівцям результати досліджень документів, що стосуються політичних репресій у Радянському Союзі, спрямованих проти вихідців з Чехословаччини (не тільки чехів – але й українців, німців, русинів, євреїв, угорців, росіян та словаків).

"Крім короткого огляду історії репресій, на сайті опубліковані біографії чеських авторів спогадів про табори, інтерв'ю зі свідками, які пережили ув'язнення в таборах ГУЛАГу, посилання на наукові та популярні статті, видання, виставки, відеозаписи бесід і документальні фільми, що були зняті ІДТР, а також посилання на проекти, пов'язані з темою репресій, – уточнює керівник проєкту дослідження репресій проти краян з Чехословаччини на території колишнього Радянського Союзу, історик ІДТР Адам Граділек. – Опубліковану на сайті фотогалерею ми постійно актуалізуємо, проте вона представляє лише малу частину тисяч документів, які ми зібрали в рамках проєкту до цього моменту".

 

Дослідженнями репресій проти чехословацьких громадян та осіб чеського походження в СРСР Інститут займається з моменту свого заснування в 2008 році. Співробітники ІДТР записали десятки інтерв'ю зі свідками і родичами жертв радянських репресій, а також придбали ряд документів, фотографій і рукописів спогадів з родинних архівів.

Дослідження також проводяться у чеських і зарубіжних архівах, включаючи архіви колишніх радянських спецслужб в пострадянських країнах, особливо активно – в Україні.

Спільно з українськими партнерами (Галузевий державний архів Служби безпеки України – ГДА СБУ, Державна архівна служба України, Державний архів Закарпатської області) Інститут створив центри оцифрування у Львові та Ужгороді, де обробляються відповідні документи з усіх регіонів України.

Це тисячі слідчих справ репресованих біженців від нацизму з території Чехословаччини в 1939—1941 роках, документи сотень наших співвітчизників, розстріляних під час Великого терору 1937—1938 років, а також жертв радянізації Підкарпатської Русі та осіб, що були насильно вивезені з Чехословаччини до Радянського Союзу після 1945 року.

У Російській Федерації все дослідження були досі зосереджені в державних архівах Москви і Свердловської області. У Росії основним партнером в дослідженні репресій, спрямованих проти співвітчизників з території Чехословаччини, є Міжнародна організація "Меморіал".

Каталогізація, архівування та публікація сотень тисяч сторінок документів НКВС і КДБ є метою трирічного спільного проєкту Інституту досліджень тоталітарних режимів та Кафедри кібернетики Західночеського Університету в Пльзені Digitální archiv dokumentů NKVD/KGB ve vztahu k československé historii ("Цифровий архів документів НКВС/КДБ, що стосуються чехословацької історії").

В результаті має виникнути онлайн-архів документів і фотографій радянських органів державної безпеки з можливістю пошуку за різними параметрами (вміст документів, імена та інші біографічні дані осіб, час і місце створення документів, місця ув'язнення і т. д.).

Крім того, Інститут бере участь в увічненні пам'яті жертв репресій у громадському просторі. У Чеській Республіці під його заступництвом діє проєкт "Остання адреса", який наближає широкій громадськості долі жертв комуністичного режиму не тільки в СРСР, а й у Чехословаччині.

Восени 2018 року представники ІДТР і посольства Чеської Республіки в Україні вшанували пам'ять розстріляних у Житомирі чехів у рамках найбільшої масової страти осіб чеського походження на території колишнього СРСР.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.