Архів зарубіжної україніки представив документи про Союз українок Америки

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) з нагоди 95-річчя Союзу українок Америки (СУА) представив добірку документів про роботу СУА

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці ЦДАЗУ в Фейсбуці.

"У рамках заходів, приурочених до Дня Незалежності України, Центральний державний архів зарубіжної україніки пропонує вашій увазі добірку документів, що висвітлює діяльність Союзу українок Америки – однієї з потужних українських організацій, що діяли за кордоном упродовж ХХ ст., наближаючи своєю невтомною працею здобуття незалежності нашої держави", - йдеться у дописі.

Зазначається, що Союз українок Америки було створено у 1925 р. "Як зауважила у 1975 р. культурно-освітня референтка СУА Любов Волинець, "Союз Українок Америки не партійна організація, але патріотизм її членок глибокий і щирий, а заходи в оборані прав України, в обороні пригніченого українського народу були на першому пляні праці нашої організації"", - додали в ЦДАЗУ.

 

В архіві зауважили, що основні досягнення та перспективи обговорюються та затверджуються на Конвенціях Союзу українок Америки, що відбуваються кожні три роки.

Робота СУА та його відділів висвітлюються на шпальтах друкованого органу – журналу "Наше життя", що почав виходити у 1944 р.

На основі колекції народного мистецтва, придбаної управою СУА, у 1976 р. створено Український музей (Нью-Йорк).

Завдяки стипендійним акціям СУА українська молодь багатьох країн світу отримала можливість здобувати гідну освіту.

Союз українок Америки співпрацює з такими потужними організаціями, як Український конгресовий комітет Америки, Світова федерація українських жіночих організацій, Світовий конгрес вільних українців (нині – Світовий конгрес українців) та ін.

У ЦДАЗУ зауважили, що зберігають документи та друковані видання, які висвітлюють діяльності Союзу українок Америки. "На особливу увагу заслуговує підбірка номерів журналу "Наше життя" (починаючи з 1950-х рр.). Вони й стали основою добірки документів, що ми пропонуємо вашій увазі", - зазначили в архіві.

Переглянути документи можна за посиланням.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.