АНОНС: онлайн-семінар «Кримський вимір Другої світової війни та депортація кримських татар з півострова»

Злочин, вчинений владою проти власного населення, не тільки назавжди змінив соціальну та просторову структуру, але й мав усі шанси знищити кримськотатарську спільноту, залишивши просто «татар»

Онлайн-семінар є спробою дати відповідь на питання, чи мав перебіг Другої світової війни на Кримському півострові свої локальні особливості, про які саме події періоду війни ми пам'ятаємо і чому. Зокрема йтиметься про те, як відбулася окупація Криму, та як утворилися два взаємовиключні міфи: міф про героїчну оборону та міф про зраду.

Особлива увага учасниками семінару буде приділена подіям, що слідували за звільненням Криму навесні 1944 року, а саме депортації кримських татар. Злочин, вчинений владою проти власного населення, не тільки назавжди змінив соціальну та просторову структуру, але й мав усі шанси знищити кримськотатарську спільноту, залишивши просто "татар".

Семінар аналізуватиме те, як формувалася пам'ять кримських татар про Другу світову війну, про депортацію, а також яке місце у колективній пам'яті народу ці події займають зараз.

 

ДОПОВІДАЧКА:

Гульнара Бекірова – історик, кандидат політичних наук, заступник Голови Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу, член Українського ПЕН, співробітник телеканалу ATR, Лауреат Міжнародної премії ім. Б. Чобан-заде, фіналіст Всеукраїнського рейтингу "Книжка року-2017" (м. Київ).

МОДЕРАТОР:

Мартін-Олександр Кислий – історик, аспірант кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія", дослідник історії кримських татар. Стипендіант Fulbright Research and Development Program (University of Michigan, Ann Arbor, 2017).

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.