АНОНС: онлайн-семінар «Кримський вимір Другої світової війни та депортація кримських татар з півострова»

Злочин, вчинений владою проти власного населення, не тільки назавжди змінив соціальну та просторову структуру, але й мав усі шанси знищити кримськотатарську спільноту, залишивши просто «татар»

Онлайн-семінар є спробою дати відповідь на питання, чи мав перебіг Другої світової війни на Кримському півострові свої локальні особливості, про які саме події періоду війни ми пам'ятаємо і чому. Зокрема йтиметься про те, як відбулася окупація Криму, та як утворилися два взаємовиключні міфи: міф про героїчну оборону та міф про зраду.

Особлива увага учасниками семінару буде приділена подіям, що слідували за звільненням Криму навесні 1944 року, а саме депортації кримських татар. Злочин, вчинений владою проти власного населення, не тільки назавжди змінив соціальну та просторову структуру, але й мав усі шанси знищити кримськотатарську спільноту, залишивши просто "татар".

Семінар аналізуватиме те, як формувалася пам'ять кримських татар про Другу світову війну, про депортацію, а також яке місце у колективній пам'яті народу ці події займають зараз.

 

ДОПОВІДАЧКА:

Гульнара Бекірова – історик, кандидат політичних наук, заступник Голови Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу, член Українського ПЕН, співробітник телеканалу ATR, Лауреат Міжнародної премії ім. Б. Чобан-заде, фіналіст Всеукраїнського рейтингу "Книжка року-2017" (м. Київ).

МОДЕРАТОР:

Мартін-Олександр Кислий – історик, аспірант кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія", дослідник історії кримських татар. Стипендіант Fulbright Research and Development Program (University of Michigan, Ann Arbor, 2017).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.