Давньоримських імператорів “оживили” за допомогою штучного інтелекту. ФОТО

Канадський спеціаліст у сфері віртуальної реальності Деніел Вошарт створив карантинний проєкт, в основі якого – наповненнями кольорами облич давніх статуй римських імператорів.

Про це повідомляє The Verge.

 

Реалізація інших проєктів Вошарта уповільнилися через пандемію коронавірусу, тому він вирішив зайнятися "оживленням" старих статуй. У пошуку матеріалу для трансформації, Вошарт обрав статуї імператорів Римської імперії.

 

Для створення портретів Вошарт використовує комбінацію різних ресурсів та програм. Основною з них є ArtBreeder, яка за допомогою машинного навчання оперує портретами та пейзажами.

 

На сайті програми є велика кількість облич у різних стилях, кожне з яких можна налаштувати за допомогою повзунків, що нагадує екран створення персонажів відеоігор.

 

Дизайнер завантажив у ArtBreeder зображення імператорів, які він зібрав зі статуй, монет та картин, а потім вручну відредагував їх, спираючись на історичні описи. "Я працював у Photoshop, завантажував зображення у ArtBreeder, переробляв, повертав у Photoshop, і знову редагував. Результатом роботи стали реалістичні та якісні портрети," - сказав Вошарт.

 

Робота дизайнера уже зацікавила науковців, що відзначили реалістичність портретів.

 

Вошарт зазначив, що спілкувався з групою фахівців, які дали йому вказівки щодо певних імператорів. Вибір тону шкіри є однією з областей, де виникає багато суперечок, зокрема, з імператорами, такими як Септимій Север, який, вважається, був нащадком фінікійців або, можливо, берберів.

Вошарт написав на своєму сайті, що його метою не була романтизація імператорів. "Обираючи бюст чи скульптуру, я надавав перевагу тому, що був зроблений за життя правителя. Деякі імператори, що були з останніх династій чи правили недовго, не мають бюстів. У цьому випадку я використовував зображення на монетах, а також описи родинного дерева та місця народження. Іноді я створював портрети з власної уяви," - зазначив він.

У липні Вошарт завершив перші 54 замальовки, а минулого тижня випустив оновлені портрети на продаж.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.