Давньоримських імператорів “оживили” за допомогою штучного інтелекту. ФОТО

Канадський спеціаліст у сфері віртуальної реальності Деніел Вошарт створив карантинний проєкт, в основі якого – наповненнями кольорами облич давніх статуй римських імператорів.

Про це повідомляє The Verge.

 

Реалізація інших проєктів Вошарта уповільнилися через пандемію коронавірусу, тому він вирішив зайнятися "оживленням" старих статуй. У пошуку матеріалу для трансформації, Вошарт обрав статуї імператорів Римської імперії.

 

Для створення портретів Вошарт використовує комбінацію різних ресурсів та програм. Основною з них є ArtBreeder, яка за допомогою машинного навчання оперує портретами та пейзажами.

 

На сайті програми є велика кількість облич у різних стилях, кожне з яких можна налаштувати за допомогою повзунків, що нагадує екран створення персонажів відеоігор.

 

Дизайнер завантажив у ArtBreeder зображення імператорів, які він зібрав зі статуй, монет та картин, а потім вручну відредагував їх, спираючись на історичні описи. "Я працював у Photoshop, завантажував зображення у ArtBreeder, переробляв, повертав у Photoshop, і знову редагував. Результатом роботи стали реалістичні та якісні портрети," - сказав Вошарт.

 

Робота дизайнера уже зацікавила науковців, що відзначили реалістичність портретів.

 

Вошарт зазначив, що спілкувався з групою фахівців, які дали йому вказівки щодо певних імператорів. Вибір тону шкіри є однією з областей, де виникає багато суперечок, зокрема, з імператорами, такими як Септимій Север, який, вважається, був нащадком фінікійців або, можливо, берберів.

Вошарт написав на своєму сайті, що його метою не була романтизація імператорів. "Обираючи бюст чи скульптуру, я надавав перевагу тому, що був зроблений за життя правителя. Деякі імператори, що були з останніх династій чи правили недовго, не мають бюстів. У цьому випадку я використовував зображення на монетах, а також описи родинного дерева та місця народження. Іноді я створював портрети з власної уяви," - зазначив він.

У липні Вошарт завершив перші 54 замальовки, а минулого тижня випустив оновлені портрети на продаж.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.