У Києві буде пам’ятник Петру Болбочану

Громадська спілка “Музичний батальйон” ініціює встановлення у Києві пам’ятника визволителю Криму від більшовиків Петру Болбочану

Громадська спілка "Музичний батальйон" вирішила встановити у Києві, на вулиці Січових Стрільців, в однойменному сквері пам'ятник командувачу Запорізького полку армії УНР, визволителю Криму від більшовиків Петру Болбочану. Урочисте відкриття заплановане на 5 жовтня – річницю від дня його народження.

 

Саме погруддя вже відлите у бронзі, районні чиновники обіцяють прийняти пам'ятник на баланс.

Ініціатори збирають кошти на сам процес встановлення і різні додаткові заходи.

Реквізити:

Громадська спілка "Творче патріотичне об'єднання "МУЗБАТ",

пот/рах. UA48 320649 00000 2600 5052 754346 в ФIЛIЯ "РОЗРАХ.ЦЕНТР";

АТ КБ "Привабанк" м. Київ, МФО 320649, код за ЄДРПОУ 40326682

Картка "Приватбанку", прив'язана до рахунку: 4246 0010 0064 5816

Прохання зазначати в платежі: "Благодійний внесок на пам'ятник П. Болбочану"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.