Відбулась акція Полум’я Братерства

В Україні та Польщі одночасно вшанували пам’ять вояків Армії УНР та Польщі

14 серпня рівно о 18 годині одночасно у кількох десятках місць в Україні та Польщі учасники акції Полум'я Братерства запалили свічки на могилах вояків української та польської союзних армій, які загинули у боротьбі проти більшовиків у 1920 році.

Хелм. Могила Пилипа Пилипчука
Хелм. Могила Пилипа Пилипчука


Влітку 1920 року, коли більшовицькі війська погрожували Варшаві і всій Європі, армії двох держав чинили опір агресору. Тоді вдалось відстояти незалежність Польщі. На незалежну Україну довелось чекати ще 70 років.

Київ. Байковий цвинтар
Київ. Байковий цвинтар
Грубешів. Могила сотника Армії УНР Василя Ляшенка
Грубешів. Могила сотника Армії УНР Василя Ляшенка

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.