На Харківщині відкрили дошку на честь вояка УНР Василя Ємця

Дошка встановлена у селищі Шарівка

Як передає Depo.Харків із посиланням на повідомлення ГО "Світанок" в мережі Facebook, 15 серпня у смт Шарівка Богодухівського району відбулося відкриття пам'ятної дошки на честь видатного бандуриста та вояка армії УНР Василя Ємця.

Як зазначили у "Світанку", це сталося після відповідного звернення представників організації. Наразі там працюють над списком видатних слобожан, які будуть увічнені у пам'ятниках, дошках та назвах вулиць.

 

Василь Ємець – український бандурист-віртуоз, історик, письменник, бандурний майстер, вояк Армії УНР. У січні 1918 року він у складі Бойового куреня військового міністерства УНР брав участь в обороні Києва від червоних військ Михайла Муравйова. У березні-квітні служив у полку ім. гетьмана Петра Дорошенка Першої козацької синьої дивізії УНР. Того ж року Ємець організував Кобзарський хор.

У 1920 році він емігрував до Берліна, де студіював музику в Берлінській консерваторії та написав працю про кобзарів. У подальші роки давав концерти в Західній Україні, Чехословаччині, США, Канаді, Бельгії, Франції.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.