У «Тюрмі на Лонцького» фільмують історію поета Григорія Чубая

Стіни колишнього слідчого ізолятора КГБ стали автентичними декораціями для сцен майбутнього фільму «Чубай. Говорити знову»

Документальну стрічку з ігровими сценами, яка розповідатиме про тиск тоталітарної системи Радянського Союзу на вільну творчість талановитих митців-шістдесятників через конкретну історію геніального поета Грицька Чубая, створює знімальна група під керівництвом київського режисера Михайла Крупієвського.

До стрічки увійдуть спогади друзів незабутнього поета. Поезію Грицька Чубая озвучуватиме у фільмі сучасний український поет Сергій Жадан.

Зйомки фільму ініціювала Соломія Чубай із родиною. Втілити ідею допомогла грантова підтримка на Українського культурного фонду.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.