«Героїка» презентує базу даних борців за незалежність України. АНОНС

У Києві презентують масштабний генеалогічний проєкт «Імена самостійної України», присвячений учасникам українського визвольного руху

Проєкт являє собою базу даних про вояків Військ Центральної Ради, Армії Української Держави, Галицької армії та Армії Української Народної Республіки. Презентація приурочена до 10-ї річниці створення "Героїки" – благодійного фонду, що займається вивченням та популяризацією української військової історії, спорудженням пам'ятників та пам'ятних знаків на честь борців за незалежність України.

 

Безкоштовний миттєвий доступ

Кожен охочій зможе безкоштовно і миттєво перевірити інформацію про своїх пращурів, аби підтвердити здогади про їхню службу в українських військах протягом 1917-1924 рр.

"Збройна боротьба за державну незалежність України за радянських часів була абсолютним табу для вивчення та обговорення, навіть у родинному колі. Отже, досить часто українці просто не здогадуються про те, що їх пращур воював зі зброєю у руках за незалежність України. Мета нашого проєкту – допомогти українцям дізнатися більше про долі своїх рідних і близьких", – пояснює засновник проєкту та керівник благодійного фонду "Героїка" Павло Подобєд.

Робота волонтерів

"Імена самостійної України" – це масштабний генеалогічний проєкт, робота над яким тривала понад 10 років на території 6 різних держав. До втілення задуму були залучені виключно волонтери. Розробку порталу також здійснили однодумці "Героїки" – програміст Максим Горковчук та дизайнер Василь Хижий.

11 тисяч імен

"Героїка" опрацювала документи з українських, чеських, американських та польських архівів, що містять інформацію про особовий склад українських військових формувань 1917-1924 рр. Були досліджені діаспорні періодичні видання та сфотографовано понад 13 тисяч поховань українських емігрантів у США, Канаді, Польщі, Німеччині та Чехії. Обробка та співставлення одержаних відомостей дозволили сформувати інтерактивну базу даних на 11 800 осіб.

Користувач може здійснювати пошук розшукуваної особи за прізвищем та одержати інформацію про:

1.   військовий ранг та займану посаду;

2.   дату та місце народження;

3.   коротку біографічну довідку;

4.   обставини смерті;

5.   дату та місце поховання;

6.   фото особи;

7.   копії документів;

8.   фото місця поховання.

"Ми не ставили собі на меті створити електронну енциклопедію чи зібрати до купи біографії із довідників. Ви не знайдете на нашому сайті розлогих життєписів. Наш проєкт орієнтований не на військових істориків, а на українців, які прагнуть дослідити власний родовід. Відтак ми надаємо перевагу коротким біографічним довідкам, які дають  найважливішу інформацію про розшукувану людину", – розповідає Юрій Яворський, член правління фонду "Героїка".

Запуск проєкту "Імена самостійної України" відбудеться 19 серпня о 13:00 у форматі онлайн-презентації за участі розробників. Модератор заходу – український журналіст Вахтанг Кіпіані

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.