«Героїка» презентує базу даних борців за незалежність України. АНОНС

У Києві презентують масштабний генеалогічний проєкт «Імена самостійної України», присвячений учасникам українського визвольного руху

Проєкт являє собою базу даних про вояків Військ Центральної Ради, Армії Української Держави, Галицької армії та Армії Української Народної Республіки. Презентація приурочена до 10-ї річниці створення "Героїки" – благодійного фонду, що займається вивченням та популяризацією української військової історії, спорудженням пам'ятників та пам'ятних знаків на честь борців за незалежність України.

 

Безкоштовний миттєвий доступ

Кожен охочій зможе безкоштовно і миттєво перевірити інформацію про своїх пращурів, аби підтвердити здогади про їхню службу в українських військах протягом 1917-1924 рр.

"Збройна боротьба за державну незалежність України за радянських часів була абсолютним табу для вивчення та обговорення, навіть у родинному колі. Отже, досить часто українці просто не здогадуються про те, що їх пращур воював зі зброєю у руках за незалежність України. Мета нашого проєкту – допомогти українцям дізнатися більше про долі своїх рідних і близьких", – пояснює засновник проєкту та керівник благодійного фонду "Героїка" Павло Подобєд.

Робота волонтерів

"Імена самостійної України" – це масштабний генеалогічний проєкт, робота над яким тривала понад 10 років на території 6 різних держав. До втілення задуму були залучені виключно волонтери. Розробку порталу також здійснили однодумці "Героїки" – програміст Максим Горковчук та дизайнер Василь Хижий.

11 тисяч імен

"Героїка" опрацювала документи з українських, чеських, американських та польських архівів, що містять інформацію про особовий склад українських військових формувань 1917-1924 рр. Були досліджені діаспорні періодичні видання та сфотографовано понад 13 тисяч поховань українських емігрантів у США, Канаді, Польщі, Німеччині та Чехії. Обробка та співставлення одержаних відомостей дозволили сформувати інтерактивну базу даних на 11 800 осіб.

Користувач може здійснювати пошук розшукуваної особи за прізвищем та одержати інформацію про:

1.   військовий ранг та займану посаду;

2.   дату та місце народження;

3.   коротку біографічну довідку;

4.   обставини смерті;

5.   дату та місце поховання;

6.   фото особи;

7.   копії документів;

8.   фото місця поховання.

"Ми не ставили собі на меті створити електронну енциклопедію чи зібрати до купи біографії із довідників. Ви не знайдете на нашому сайті розлогих життєписів. Наш проєкт орієнтований не на військових істориків, а на українців, які прагнуть дослідити власний родовід. Відтак ми надаємо перевагу коротким біографічним довідкам, які дають  найважливішу інформацію про розшукувану людину", – розповідає Юрій Яворський, член правління фонду "Героїка".

Запуск проєкту "Імена самостійної України" відбудеться 19 серпня о 13:00 у форматі онлайн-презентації за участі розробників. Модератор заходу – український журналіст Вахтанг Кіпіані

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.