У Канаді створюють онлайн-енциклопедію старовинних українських пісень

Українська співачка, етномузиколог, музикант гурту «Balaklava Blues» у Канаді Марічка Марчик створює онлайн-енциклопедію старовинних українських народних пісень.

Про це музикантка розповіла кореспонденту Укрінформу.

"Це буде безкоштовна та доступна енциклопедія, до якої увійдуть унікальні архівні аудіоматеріали, які фольклористи багато років збирали у різних регіонах України. Там будуть рідкісні пісенно-археологічні зразки, які подеколи існували лише в одному селі і пішли у забуття з останнім носієм традиції", - зазначила Марчик.

Крім того, на вебсторінці енциклопедії можна буде знайти ноти і тексти пісень — українською і транслітеровані латиницею, матеріали українською та англійською мовами, а також відеоуроки, щоб люди з різних країн змогли долучитися до української пісенної традиції.

Планується, що сторінки сайту матимуть вигляд артколажів з інтерактивною мапою різних етнічних регіонів України, включаючи Крим, представлених десятьма пісенними жанрами кожен.

 

Першу частину енциклопедії презентують і відкриють для використання вже навесні 2021 року. Протягом року, доки формується архів, Марчик викладатиме відеоуроки старовинних українських пісень на сторінках "Balaklava Blues" у Фейсбуці та Ютубі.

Музикантка сподівається, що матеріали енциклопедії вже наступного року включать у якості посібника до освітньої програми шкіл в Україні і діаспорі.

За словами Марчик, масштабний проєкт створюється за підтримки Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру (Канада) та Проблемної науково-дослідної лабораторії етномузикології Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського.

Марічка Марчик - українська співачка, солістка проєкту "Balaklava Blues", у минулому — гуртів "Божичі", "Сонцекльош", "Куку Шанель". Нині зі своїм чоловіком Марком, лідером музичного гурту "Lemon Bucket Orkestra", мешкає у Торонто.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.