У Канаді створюють онлайн-енциклопедію старовинних українських пісень

Українська співачка, етномузиколог, музикант гурту «Balaklava Blues» у Канаді Марічка Марчик створює онлайн-енциклопедію старовинних українських народних пісень.

Про це музикантка розповіла кореспонденту Укрінформу.

"Це буде безкоштовна та доступна енциклопедія, до якої увійдуть унікальні архівні аудіоматеріали, які фольклористи багато років збирали у різних регіонах України. Там будуть рідкісні пісенно-археологічні зразки, які подеколи існували лише в одному селі і пішли у забуття з останнім носієм традиції", - зазначила Марчик.

Крім того, на вебсторінці енциклопедії можна буде знайти ноти і тексти пісень — українською і транслітеровані латиницею, матеріали українською та англійською мовами, а також відеоуроки, щоб люди з різних країн змогли долучитися до української пісенної традиції.

Планується, що сторінки сайту матимуть вигляд артколажів з інтерактивною мапою різних етнічних регіонів України, включаючи Крим, представлених десятьма пісенними жанрами кожен.

 

Першу частину енциклопедії презентують і відкриють для використання вже навесні 2021 року. Протягом року, доки формується архів, Марчик викладатиме відеоуроки старовинних українських пісень на сторінках "Balaklava Blues" у Фейсбуці та Ютубі.

Музикантка сподівається, що матеріали енциклопедії вже наступного року включать у якості посібника до освітньої програми шкіл в Україні і діаспорі.

За словами Марчик, масштабний проєкт створюється за підтримки Українсько-канадського дослідчо-документаційного центру (Канада) та Проблемної науково-дослідної лабораторії етномузикології Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського.

Марічка Марчик - українська співачка, солістка проєкту "Balaklava Blues", у минулому — гуртів "Божичі", "Сонцекльош", "Куку Шанель". Нині зі своїм чоловіком Марком, лідером музичного гурту "Lemon Bucket Orkestra", мешкає у Торонто.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.