АНОНС: Виставка до 100-річчя створення УВО

На виставці будуть представлені фотографії керівників УВО – Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Юліана Головінського, Володимира Яніва, а також фотографії учасників першого Конгресу ОУН у Відні в лютому 1929 р. та багато іншого.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

У відкритті візьмуть участь: донька очільника УГВР Кирила Осьмака Наталя Осьмак, дослідники історії ОУН та УВО кандидат історичних наук, завідувач відділу історії України ХХ ст. НМІУ Олександр Іщук, завідувач відділу НМІУ "Музей Української революції 1917–1921 років" Олександр Кучерук, член Наукового товариства імені Тараса Шевченка (м. Тернопіль) Василь Штокало, політолог Андрій Ковальов, директорка Боярського краєзнавчого музею Галина Терпиловська.

На виставці будуть представлені фотографії керівників УВО – Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Юліана Головінського, Володимира Яніва, а також фотографії учасників першого Конгресу ОУН у Відні в лютому 1929 р. (серед яких були і члени УВО).

Відвідувачі зможуть побачити оригінальні видання та розпорядчі документи УВО: журнал "Сурма", інструкції та вказівки 1928–1932 рр., в яких відображено основні напрями діяльності УВО; видання пропагандного відділу УВО (1929), в яких зазначено основні цілі та завдання організації.

А також газету "Український голос" від 14 серпня 1932 року, на першій сторінці якої польською цензурою було вилучено велику статтю про один із суддів на членами ОУН і УВО, та газету "Новий час" від 23 грудня 1932 року, де розміщено детальну інформацію про один із суддів над членами ОУН і УВО.

Експонати надані Фундацією імені Олега Ольжича.


Інформація для учасників заходу: у зв'язку з епідеміологічною ситуацією, у залі проведення заходу дозволено одночасне перебування не більше 17 осіб. Заздалегідь перепрошуємо за незручності.


Час: 3 серпня, понеділок, 12:00


Місце:
Національний музей історії України (3-й поверх, зал № 23) вул. Володимирська, 2.


Захід відбудеться в межах конференції, присвяченої 100-річчю створення УВО. Конференція триватиме з 10:00 до 14:00.


Інформація для ЗМІ та акредитація за телефоном: 098 7633937 (Леонід).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.