У Росії суд не дозволив розкрити імена учасників сталінських "трійок" НКВД

У Москві суд відхилив позов історико-просвітницького товариства «Меморіал» до Генпрокуратури про розкриття імен учасників "трійок" НКВД.

Про це пише "Коммерсанть".

 

У липні торік "Меморіал" звернувся до генпрокуратури з проханням надати дані про 11 прокурорів, які брали участь у роботі "трійок". Ця інформація потрібна для історичного довідника.

Проте прокуратура відмовилася надати відомості, посилаючись на положення закону "Про персональні дані", які забороняють розкривати інформацію про людину третім особам без його згоди чи згоди спадкоємців.

У "Меморіалі" наголосили, що закон дозволяє публікувати дані для здійснення наукової діяльності, а відомості про учасників "трійок" відносяться до архівних документів і зазначений закон на них взагалі не поширюється. Попри ці зауваження, прокуратура відповіла відмовою і на повторний запит організації. Після цього історики звернулися до суду.

"Аргумент прокуратури в тому, що ми будемо поширювати відомості, які ганьблять людей. Але суть історії — фіксувати всі вчинки", — наголосили в організації.

"Меморіал" планує оскаржити рішення суду і називає справу стратегічною.


Довідка. "Трійка" НКВД — орган позасудового винесення вироків в СРСР, який засуджував до розстрілу і тривалих термінів таборів. "Трійки" діяли при управліннях НКВД СРСР у 1937—1938 роках, зазвичай формувалися на рівні області. Складалася з начальника підрозділу НКВД, секретаря обкому партії та прокурора, що діяли в епоху Великого терору в СРСР.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.