У Росії суд не дозволив розкрити імена учасників сталінських "трійок" НКВД

У Москві суд відхилив позов історико-просвітницького товариства «Меморіал» до Генпрокуратури про розкриття імен учасників "трійок" НКВД.

Про це пише "Коммерсанть".

 

У липні торік "Меморіал" звернувся до генпрокуратури з проханням надати дані про 11 прокурорів, які брали участь у роботі "трійок". Ця інформація потрібна для історичного довідника.

Проте прокуратура відмовилася надати відомості, посилаючись на положення закону "Про персональні дані", які забороняють розкривати інформацію про людину третім особам без його згоди чи згоди спадкоємців.

У "Меморіалі" наголосили, що закон дозволяє публікувати дані для здійснення наукової діяльності, а відомості про учасників "трійок" відносяться до архівних документів і зазначений закон на них взагалі не поширюється. Попри ці зауваження, прокуратура відповіла відмовою і на повторний запит організації. Після цього історики звернулися до суду.

"Аргумент прокуратури в тому, що ми будемо поширювати відомості, які ганьблять людей. Але суть історії — фіксувати всі вчинки", — наголосили в організації.

"Меморіал" планує оскаржити рішення суду і називає справу стратегічною.


Довідка. "Трійка" НКВД — орган позасудового винесення вироків в СРСР, який засуджував до розстрілу і тривалих термінів таборів. "Трійки" діяли при управліннях НКВД СРСР у 1937—1938 роках, зазвичай формувалися на рівні області. Складалася з начальника підрозділу НКВД, секретаря обкому партії та прокурора, що діяли в епоху Великого терору в СРСР.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.