Директорку держархіву Миколаївської області призначили заступником Голови Держархівслужби України

Кабінет міністрів України в середу, 29 липня, призначив директорку Державного архіву Миколаївської області Ларису Левченко заступником голови Державної архівної служби.

Про це повідомляє "Вечірній Миколаїв".

 

З жовтня 1992 року Лариса Левченко працювала в Державному архіві Миколаївської області на посадах архівіста I-ї категорії, начальника відділу автоматизованих архівних технологій (1995-2001), заступника директора з основної діяльності (2001-2003). З 27 жовтня 2003 року – директор держархіву Миколаївської області. Є автором близько 100 наукових робіт.

Член Національної спілки краєзнавців України, заступник голови Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Спілки архівістів України. Член Миколаївської обласної редакційної колегії видань "Реабілітовані історією", "Книга пам'яті України", "Миколаїв в Східній (Кримській) війні 1853-1856 рр." та інших суспільно-значущих видань.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.