Меморіальний центр Голокосту викладе онлайн 600 архівних книг київських РАГСів

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» планує у вересні запустити нову онлайн-платформу, на якій буде оприлюднено оцифрований архів із понад 600 книг РАГСів.

Про це Укрінформу повідомили в центрі Голокосту "Бабин Яр".

 

"У рамках проєкту "Імена" Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Києва оцифровує архівні книги РАГСів 1925-1936 років. На ці документи вже довгий час чекають люди, яким необхідно підтвердити своє походження або встановити факт родинних зв'язків. На даний момент оцифровано вже понад 20 тисяч документів за 1925-1926 роки", – йдеться у повідомленні.

 

Загалом в архіві – більше 600 книг РАГСів, які містять записи про народження, смерть, шлюб, зміну прізвищ.

"Матеріалів РАГСів того часу надзвичайно багато, ми обробляємо їх частинами, за роками. Ці документи у цифровому форматі зараз у попиті, люди шукають їх з конкретною метою – дізнатися щось про своїх предків, підтвердити єврейство або іншу національність для еміграції, скласти родовід, провести генеалогічне дослідження", – розповідає керівниця проєкту "Імена" Анна Фурман.

Директор Державного архіву Києва Олександр Панченко підтверджує, що люди – і письмово, і особисто – часто звертаються до архіву за цими документами.

"Шукають своє коріння, підтвердження спорідненості, національності, наприклад, у разі, якщо потрібно поховати людину поруч з родичами", – розповів він.

За його словами, архіву складно оцифрувати документи самотужки.

"Записи РАГСів надходять до нас в архів на зберігання і для загального користування через 75 років. На жаль, зараз у нас недостатньо місця у сховищі, тому у нас зберігаються документи тільки по 1936 рік. Записи з 1919 по 1923 роки ми оцифрували самі, але у нас є певні проблеми з сайтом, тому поки що ці скани можна знайти лише в електронній базі у нашій читальній залі", – зазначив Панченко.

Незабаром оцифрований архів книг РАГСів буде доступний на новій онлайн-платформі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", яка буде запущена у вересні.


Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Київської області оцифрували понад 140 тисяч матеріалів часів нацистської окупації Києва 1941-1943 років, які будуть уперше оприлюднені в рамках проєкту "Імена".

Проект "Імена" був започаткований центром "Бабин Яр" для того, щоб відновити максимально повну інформацію про загиблих в Бабиному Яру та їхніх родичів, а також про людей, які жили в той час у Києві. Ще одна його мета – порівняти склад населення Києва в період окупації, а також до війни та в післявоєнні роки.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.