У лісі біля Івано-Франківська знайшли бункер часів Першої світової війни. ВІДЕО

У “Чорному лісі” неподалік Івано-Франківська розкопують бункер часів Першої світової війни. Знайшли його працівники КП “Пам’ять”ще півтора року тому, коли шукали поховання жертв комуністичного та нацистського терору.

Про це повідомляє "Суспільне".

 

Наразі з котловану ще відкачують воду, а потім знову продовжать розкопки. Все, що можна побачити зараз це тільки зруйнований вхід. За словами керівника комунального підприємства "Пам'ять" Василя Тимківа, бункер знаходиться на глибині чотирьох-п'яти метрів.

"Спосіб будівництва був закритий. Шахтним способом вкопувався вхід на рівень росту людини, шириною близько метра. Його укріплювали балками. Похила шахта йшла на глибину 4-5 метрів. Вже там викопувалася сама кімната – бліндаж 3,5 на 3,5 метри. З нього існував ще один вихід", – розповів Василь Тимків.

За словами чоловіка, тут були позиції австрійської армії – частина оборонно-наступальної лінії. Вони були збудовані ще влітку далекого 1916-го року. А це вже більше, ніж сто років.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.