Кулеба прокоментував вирок керівнику Юрію Дмитрієву: Це війна з правдою про Україну

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба переконаний, що вирок російському історику Юрію Дмитрієву безпосередньо стосується й України, є війною з правдою про історію України у складі СРСР.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

 

"Цей вирок безпосередньо стосується і нас – це війна з правдою про історію України у складі СРСР. Юрій Дмитрієв є жертвою прагнення російської держави затоптати історичну пам'ять і тих, хто її береже. Результат буде протилежним. Ще більше людей захочуть довідатися правду. І не лише про Дмитрієва, а й про те, що він знайшов у землі та в архівах", - підкреслив Кулеба.

Він наголосив, що ситуація з Дмитрієвим була б "війною суто з правдою російської історії", але історик досліджував сталінський Великий терор і відкрив світові страшну таємницю Сандармоха – урочища, у якому за наказом Сталіна протягом лише одного тижня восени 1937 року знищили тисячі політв'язнів.

"Серед них були сотні українців. Там скосили наших найкращих, українське Розстріляне відродження: Валер'яна Підмогильного, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Антіна Крушельницького, Миколу Зерова, Валер'яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Григорія Епіка та інших", - нагадав міністр.


Як повідомлялося, керівника карельського відділення правозахисної організації "Меморіал", російського історика Юрія Дмитрієва 22 липня засудили до 3,5 років колонії у справі про насильницькі дії сексуального характеру щодо прийомної дочки.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.