У палаці Даховських у Леськовому створять музей Історії українського війська

Верховна рада ухвалила звернення до уряду щодо створення музею Історії Українського Війська

Про це повідомив сайт Прочерк з посиланням на народного депутата України Антона Яценка.

Леськівський замок збудований у ХІХ столітті родиною Даховських у стилі неоготики. Більше 15 років територія "Садиби Даховських" перебуває на балансі Міністерства оборони України і фактично ніяк не використовується. З кожним роком замок зазнає руйнувань.

На пленарному засіданні Верховної Ради України Яценко звернувся до спікера Дмитра Разумкова та народних депутатів щодо розгляду проєкту постанови №3581 "Про Звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо необхідності збереження унікального ландшафтно-архітектурного комплексу "Садиба Даховських" та створення на його базі державного ландшафтно-паркового музею Історії Українського Війська" в позачерговому порядку і без обговорення. 335 депутатів проголосували за згаданий проєкт постанови.

"Завдяки цьому ми зможемо зберегти та відродити унікальну пам'ятку архітектури XIX століття – "Садибу Даховських". А також створимо найбільший за площею в Україні ландшафтно-парковий музей Історії українського війська, – пише нардеп. – За допомогою існуючих музейних експонатів, історичної та сучасної військової техніки, озброєння буде відображено розвиток українського війська та армії від давніх часів до сьогодення. Таким чином, популяризуватиметься військова історія України та підвищуватиметься рівень військово-патріотичного виховання громадян".

Реалізація такого масштабного проєкту може тривати близько 3 років.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.