У Львові, Одесі та Києві пройшли акції на підтримку книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса»

Віктор Медведчук намагається через суд заборонити книгу Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса". На підтримку книги відбулись мітинги

Про це повідомляє "Еспресо.TV".

Сьогодні, 10 липня, у Дарницькому районному суді Києва відбувається засідання за позовом Віктора Медведчука проти журналіста, історика Вахтанга Кіпіані та видавництва "Vivat", які видали книгу "Справа Василя Стуса". Кум Путіна та в минулому адвокат поета намагається заборонити цю книжку, де зібрані документальні та історичні дані про те, як судили митця. Позов стосується "захисту честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації". Претензії народного депутата від ОПЗЖ полягають у буцімто недостовірних фактах деяких уривків з книг. 

У Львові кілька десятків людей вийшли на центральну площу міста, біля пам'ятника Тарасу Шевченку, аби висловити свій протест проти таких дій Віктора Медведчука.

"Московія наступає на Україну різними способами. І один з них — розправа над книгою Вахтанга Кіпіані. А я проти цього, тому що я українець і я люблю своїх героїв. Один з них - Василь Стус", - наголошує учасник акції Тарас Федак.  

 
Автор фото: Христина Парубій

"Це великий український письменник і його судили не за правилами. Я розумію, що це не правильно і хочу показати, що не погоджуюся з цим", - обурюється активіст Данило Мураль.

Організаторами акції виступили активні львів'яни. Вони виступили на підтримку журналіста та книги. З національною символікою, з плакатами — висловлювали свій протест, показуючи незгоду з діями лідера ОПЗЖ. Медведчуку досі страшно, кажуть організатори і через 35 років він знову хоче знищити Василя Стуса і цього разу у формі книжки.

"Вахтанг Кіпіані зібрав багато інформації в очевидців цих подій. Там точно є правда про те, як Медведчук і компанія, будучи адвокатом, замість того, щоб захищати Василя Стуса, все зробив, для того, щоб його посадили і відбулася політична розправа. Не дивлячись на пандемію, ми не могли стояти осторонь, ми мусили показати свій рішучий протест. Нещодавно вони подали в суд розгляд закону про українську мову, а нині хочуть переписати історію Василя Стуса", - розповідає один із організаторів акції, заступник голови обласної ради Богдан Гагалюк.

Наприкінці демонстрації учасники виконали державний гімн України.

В Одесі відбулись літературні читання під назвою Україна vs. "Шістка комуністичної системи Медведчук". Учасники публічно читали уривки книги.

Аналогічна акція на захист книги відбулась у Києві під будівлею Дарницького районного суду, де відбувається розгляд справи.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.