Спецпроект

У Польщі презентували онлайн-базу поляків-жертв Волинської трагедії

8 липня, спеціально до чергової річниці Волинської трагедії, Інститут національної пам’яті Польщі презентував онлайн-базу поляків-жертв подій на Волині у 1943 році

Як повідомляє "Волинський монітор", у варшавському освітньому центрі імені Януша Куртики "Зупинка Історія" із цієї нагоди провели прес-конференцію.

Пам'ятник зі списком загиблих поляків у селі Мала Березниця
Пам'ятник зі списком загиблих поляків у селі Мала Березовиця

Роботу над базою розпочали у 2019 р, закінчення проєкту організатори планують на 2023 р. – 80-ту річницю Волинської трагедії. Станом на сьогодні в базі даних на порталі zbrodniawolynska.pl зібрано близько 17 тис. записів.

Усі вони стосуються Волинського воєводства.

У базі даних можна шукати інформацію про загиблих під час Волинської різні за різними параметрами: прізвищем, місцевістю, національністю, датою.

 
Палаюче українське село Сагринь на Холмщині, спалене Армією Крайовою 10-11 березня 1944 року

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.