На Полтавщині збирають кошти на пам’ятну дошку Коновальцю

До сторіччя створення Української Військової організації кілька громадських організацій звернулися із закликом вшанувати видатного борця за незалежність у ХХ столітті Євгена Коновальця

Як повідомляє сайт Новини Полтавщини, ініціатори звернення планують встановити пам'ятну дошку на честь Євгена Коновальця на фасаді будівлі комунального закладу "Полтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів №34 Полтавської міської ради".

Для виготовлення дошки оголошено збір коштів.

Ініціативу підтримав регіональний представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Олег Пустовгар. Він наголосив, що згідно з Положенням про УІНП, затвердженим Кабінетом міністрів, цей центральний орган влади, серед іншого, "сприяє діяльності громадських об'єднань з відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу".

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.