В Україні відзначають День кримськотатарського прапора

Цього дня 1991 року у Сімферополі розпочав діяльність другий Курултай кримськотатарського народу, що відбувся через 74 роки після першого Курултаю, який проходив у грудні 1917 року у Бахчисараї

 

Заходи, що проводитимуться у Києві:

10.30 – 10.45
Церемонія урочистого підняття кримськотатарського прапора на флагштоку біля будівлі МЗС України за участю Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби і Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.
Місце проведення - внутрішній дворик МЗС України

15.00 – 18.30
Автопробіг вулицями Києва.
Початок автопробігу - Міжнародний виставковий центр, завершення автопробігу - Майдан Незалежності.
При цьому, пасажири-учасники автопробігу о 18.30 приєднуються до ходи-винесенню великого кримськотатарського прапора

18.30-19.00
Урочиста хода - винесення великого кримськотатарського прапора. Початок ходи – вул. Хрещатик, 29/1 (орієнтир - магазин "Рошен" у Бессарабського ринку). Завершення ходи - Майдан Незалежності.

19.00-20.00
Мітинг, присвячений дню кримськотатарського прапора
Місце проведення - Майдан Незалежності

Організатори заходів, присвячених Дню кримськотатарського прапора, нагадують всім про необхідність використовувати на заходах індивідуальні засоби захисту - маски, рукавички, а також дотримуватися необхідної дистанції

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.