Мінʼюст пропонує скасувати люстрацію усіх комуністів

Міністр юстиції Денис Малюська виступає за те, щоб скасувати люстрацію чиновників Компартії і тих, які працювали за часів СРСР

Як повідомляє Українська правда, Міністр юстиції Денис Малюська під час виступу у Конституційному суді у справі конституційності Закону "Про очищення влади" на засіданні заявив:

"Наше бачення, що ті категорії, які зараз записані у законі про очищення влади, варто розділи на 3 групи.

Перша – люстрація чиновників Компартії і тих, які працювали за часів Радянського союзу. З часів Радянського союзу сплило чимало років, і люструвати їх на 10 років абсолютно незрозуміло, неактуально й необґрунтовано, баланс інтересів явно порушено, і є втручання держави у приватне життя без державно-публічно обґрунтованого інтересу.

Тому цю категорію осіб, на нашу думку, слід із закону виводити. Вони не мають бути за жодних підстав люстрованими, жодного державно-публічного інтересу тут немає".

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.