Український посол закликав Німеччину переглянути шкільні програми з історії

Посол України у Німеччині Андрій Мельник закликав до перегляду німецьких шкільних програм з історії, оскільки зараз в них відсутня інформація про історичну відповідальність Німеччини перед Україною

 

Про це він сказав в інтерв'ю Tagesschau, передає "Європейська правда".

Посол висловив жаль, що у німецькій культурі пам'яті не практикується різниця поміж народами Радянського Союзу та їхнім власним досвідом історії.

"Коли мій син відвідував берлінську гімназію, він був шокований тим, що під час уроків історії на тему нацистського режиму він не почув [на лекціях] і не прочитав [у підручниках] жодного слова ані про Україну, ані про історичну відповідальність Німеччини перед Україною" - сказав Мельник.

Тому посол закликав до опрацювання цієї забутої історичної глави – як в школах, так і серед громадськості , а також до спорудження у Берліні меморіалу українським жертвам війни.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.