Глава УГКЦ закликав Мінкультури завершити спорудження меморіалу жертв Голодомору

Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав звернуся до міністра культури Олександра Ткаченка з проханням, аби довершення меморіалу жертв Голодомору-геноциду було одним з пріоритетів його діяльності як міністра

Про це, як повідомляє Департамент інформації УГКЦ, Святослав сказав під час зустрічі Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій з новим Міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком та головою Державної служби з етнополітики та свободи совісті Оленою Богдан. Зустріч відбулася 23 червня 2020 року в Клубі Кабінету Міністрів України.

"Уже кілька років поспіль ми працюємо над тим, щоби було завершено спорудження меморіалу жертв Голодомору. Цей проєкт, на мою думку, є надзвичайно важливим. До нього було також залучено Міністерство культури в першій особі. Тому я прошу, пане міністре, аби довершення цього меморіалу було серед пріоритетів вашої діяльності", – сказав Предстоятель УГКЦ.

 

Глава Церкви вважає тему Голодомору глибокою раною, яку носить українське суспільство, тому потрібне гідне вшанування жертв цієї трагедії.

"Гадаю, осмислення наслідків Голодомору-геноциду і того, що з нами усіма сталося після цієї трагедії, має ще бути предметом доповідей для нових досліджень", – вважає Блаженніший Святослав.

Водночас Глава Церкви висловив сподівання, що ми разом зможемо лікувати рани, які носить наше суспільство.

Крім того Святослав зазначив, що вважає особливим здобутком Всеукраїнської ради Церков збереження релігійного миру в Україні. Адже, за його словами, після початку війни на сході України було багато різних спроб розпалити також і міжконфесійну війну всередині нашої країни. "І ми всі, незалежно від того, до якої Церкви себе співвідносимо, ми зрозуміли, що релігійний мир в Україні сьогодні є питанням національної безпеки", – наголосив Глава УГКЦ.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.