Врятуймо могили українських героїв

Керівник проєкту „Врятуй могилу героя” Тарас Піняжко звертається до родин українських героїв, похованих в Австрії

Українська скавтська організація Пласт у Австрії за проєктом "Врятуй могилу героя" розшукує членів родин похованих у Австрії видатних українців, оренда могил яких закінчилась та потребує проплати на наступні 10 років (могили в аварійному стані).

Центральне кладовище у Відні
Центральне кладовище у Відні

Відень:

1. Антін Рак (1876-1958), Софія Рак-Скобельська (1881-1963) і Ярема (1941-1944). Родинний гробівець. Hernalser Friedhof. Оренда і ремонт.

2. Дмитро Равич (1900 -1942). Zentralfriedhof. Орен­да і встановлення хреста.

3. Станіслав Старосольський (1889 -1962). Zentral­fried­hof. Оренда і ремонт.

4. Олександр Крохмалюк (1864 -1938). Ottakringer Friedhof. Ремонт.

5. Олександр Кулачковський (1865-1929). Zentral­friedhof. Ремонт.

6. Василь Черський (1870-1946). Zentralfriedhof. Ремонт.

Грац:

7. Володимир Залозецький-Сас (1896-1959). St. Leonhard Friedhof. Оренда і встановлення хреста.

Інсбрук:

8. Д-р Олександр Рибачевський. (1890 – 1963). Westfriedhof Innsbruck. Оренда і встановлення хреста.

За детальнішою інформацією просимо звертатись на адресу Пласту у Австрії: Ukrainischer Pfadfinderbund in Österreich PLAST, Fred Zinnemann Platz 2/1/19, 1030 Wien, Österreich Austria. Електронна пошта: plast.in.austria@gmail.com. Сторінка в Інтернеті: www.plast.or.at.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.