Американський музей природознавства перенесе памʼятник Рузвельту

Дирекція Американського музею природознавства ухвалила рішення забрати памʼятник Рузвельту з площі перед входом до музею

Про це повідомляє New York Times.

Пам'ятник 26-му президенту США при вході до будівлі музею був встановлений у 1940 році. Рузвельт зображений верхи на коні, а поруч йдуть індіанець та афроамериканець.

Президент музею Елен Футтер повідомила, що рішення музею базується на "ієрархічній композиції" памʼятника, а не на постаті Рузвельта, якого й надалі шанують.

"Настав час перемістити статую" - сказала вона.

Міський голова Нью-Йорка Білл де Блазіо підтримав це рішення: "Місто підтримує рішення музею. Це правильне рішення та правильний час, щоб зняти цю проблемну статую".

Родина Рузвельта також підтримали таке рішення. Правнук президента Теодор Рузвельт IV заявив, що "композиція памʼятника не відображає спадщини Теодора Рузвельта. Настав час перенести статую".

 
Фото: Caitlin Ochs для The New York Times

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.