АНОНС: Онлайн-презентація спільної книжки Оксани Забужко та Блаженнішого Святослава «Апокриф» Лесі Українки

У прямому ефірі «Живого телебачення» відбудеться презентація книжки «Апокриф» Лесі Українки «Чотири розмови про Лесю Українку» Блаженнішого Святослава та Оксани Забужко. Її співавторами є письменниця Оксана Забужко та Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.

Про це повідомляє Інформаційний ресурс УГКЦ.

 

Cкладні й глибоко драматичні стосунки Лесі Українки з християнством, котрі cтановлять ядро її зрілої творчості, ніколи ще не були предметом професійного богословського аналізу.

Московська синодальна цензура забороняла твори письменниці "за безбожництво", радянська комуністична хвалила "за атеїзм" і водночас ті самі п'єси не допускала на сцену.

Тож смисл тієї запеклої "релігійної війни", яку провадять герої Лесі Українки і вона сама з офіційною Церквою, залишався для читача закритим аж до сьогодні, коли Предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук і письменниця Оксана Забужко зустрілися, щоб обмінятися думками про твори Лесі Українки на сюжети з євангельської та ранньохристиянської історії.

Пропоноване видання містить записи чотирьох таких розмов, а також аналізовані тексти Лесі Українки в авторській редакції.


Книга очікується з друку після 30 червня.


Передзамовлення доступне за посиланням.


Учасники:

Блаженніший Святослав та Оксана Забужко, співавтори книжки

Віктор Єленський, релігієзнавець, публіцист, доктор філософських наук

Олена Гусейнова, письменниця, журналістка, радіоведуча


Час: 16 червня, вівторок, 19:00


Прямий ефір презентації можна дивитися на каналі "Живого ТБ" в мережі YouTube або сторінці "Живого ТБ" у Facebook.

Також всі охочі можуть взяти участь у презентації через ZOOM. Для цього за 5 хвилин до початку вам потрібно зайти за посиланням.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.