Комісія Сейму Латвії схвалила заборону на використання георгіївської стрічки

Комісія Сейму Латвії з прав людини підтримала поправки до закону про безпеку громадських розваг і закону "Про мітинги, ходи і пікети", які передбачають заборону на використання у подібних заходах георгіївської стрічки.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на портал парламенту Латвії.

 

"Беручи до уваги експансію Росії в Україні та її тоталітарну ідеологію щодо республік колишнього СРСР, у Латвії є підстави бачити (у використанні георгіївської стрічки - ред.) достатню загрозу її демократичній системі і безпеки.

Заборона георгіївської стрічки обмежила би такі ідеологічні прояви. Ми маємо продемонструвати свою позицію проти використання цих стрічок у публічних заходах", - підкреслив голова Комісії з прав людини Артус Кайміньш.

Закон про безпеку громадських розваг і торжеств забороняє використання під час публічних заходів прапорів, гербів і гімнів нацистської Німеччини і колишнього СРСР (з його "союзними республіками"), а також нацистської свастики, знаків СС і радянських символів, серпа і молота, п'ятикутної зірки ( за винятком випадків, коли мета використання цих символів не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів і виправданням скоєних ними злочинів).

Нині у Сеймі переглядаються поправки до закону, які доповнюють цей список, забороняючи використання одягу та його елементів, ідентифікованих як уніформа збройних сил і правоохоронних органів (репресивних установ) колишнього СРСР (а також його "республік") і нацистської Німеччини.

Закон про мітинги, ходи і пікети нині передбачають, що учасникам даних акцій заборонено використовувати прапори, герби, гімни і символи колишнього СРСР, Латвійської РСР і нацистської Німеччини (в тому числі в стилізованому вигляді).

Також поправки до закону, які наберуть чинності 1 липня цього року, передбачають заборону на використання уніформи та її елементів збройних сил і правоохоронних структур (репресивних органів) нацистської свастики, знаків СС і радянської символіки — серпа і молота, п'ятикутної зірки.

Поправки, які забороняють використання георгіївських стрічок у публічних заходах, ще мають бути розглянуті Сеймом у трьох читаннях.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.