Будинок Гітлера перебудують під поліцейський відділок

Австрія представила архітектурний план щодо перетворення будинку, де народився Адольф Гітлер, на поліцейський відділок з надією «нейтралізувати» простір і забезпечити, щоб він не привертав увагу неонацистів.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

 

Після десятиліть дебатів щодо того, що робити з будівлею в місті Браунау-на-Інні на кордоні з Німеччиною, Австрія заявила, що перетворить її на офіси поліції, щоб вона "ніколи більше не асоціювалася з націонал-соціалізмом".

"Це найдоцільніше використання [для будівлі]. Чому? Поліція є захисником основних прав і свобод", — заявив міністр внутрішніх справ Карл Нехаммер.

Ремонт, який буде коштувати €5 мільйонів, мають закінчити на початку 2023 року.

На відміну від Німеччини, Австрія довгий час заперечувала будь-яку відповідальність за нацизм, називаючи себе першою жертвою дій Гітлера — у 1938 році Австрію приєднали до нацистської Німеччини.


Нагадуємо, що раніше Австрійський уряд хотів знести триповерховий будинок у місті Браунау-ам-Інн, так як він став місцем паломництва для неонацистів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.