На Прикарпатті зріжуть "дуб Симона Петлюри"

На Прикарпатті зріжуть «дуб Симона Петлюри», адже дерево, якому понад 600 років, стало загрозою для людей.

Про це повідомив депутат Івано-Франківської міської ради Віталій Мерінов.

 

"Дуб Симона Петлюри. Вік – понад 600 років. За легендою, 1920 року під ним відпочивав Симон Петлюра. 20 січня 2012 року депутати Івано-Франківської обласної ради ухвалили рішення про надання "Дубу Симона Петлюри" статусу заповідного об'єкта та включили його до складу обласного природно-заповідного фонду, а у п'ятницю, 29 травня, на сесії обласної ради його позбавили цього статусу (звернулась громада Маріямпіля, бо дерево аварійне, становить загрозу життю та здоров'ю мешканців). Тож незабаром його зріжуть", - написав Мерінов.

 

Відомо, що "дуб Симона Петлюри" росте на території Маріямпільського дендропарку, що в селі Маріямпіль, Галицького району. Його висота 25 м, радіус стовбура - 6,24 м.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.