У Львові відкрили мурал, присвячений Борису Возницькому. ФОТО

З нагоди Міжнародного дня музеїв у Львові відкрили мурал із зображенням патріарха музейної справи сучасної України Бориса Возницького. Це перший зі 6 творів мистецтва, які мають з’явитись на багатоповерхівках міста.

Про це інформує Гал-Інфо із посиланням на прес-службу ЛМР.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

Мурал відкрили на стіні будинку № 2 на вул. С. Петлюри. Він присвячений Борису Григоровичу Возницькому — українському мистецтвознавцю, директору Львівської галереї мистецтв, академіку Української академії мистецтв, Герою України (2005), лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка (1990), заслуженому працівнику культури України та Польщі, президенту Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктору honoris causa.

Відкриття муралу символічно провели в Міжнародний день музеїв, оскільки Борис Возницький по праву вважається патріархом музейної справи сучасної України.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

"Сьогодні — Міжнародний день музеїв, а цей мурал присвячений Борису Григоровичу Возницькому — нашому патріарху музейництва.

Цей мурал створили митці кафедри сакрального мистецтва, монументального живопису Академії мистецтв. Над цим малюнком впродовж 2,5 тижнів працювало 5 художників на чолі із Святославом Владикою", — розповіла Христина Береговська, керівниця управління культури Львівської міської ради.

"Саме у цьому будинку розташована перша квартира у Львові, яку отримав Борис Возницький. Це було у 1972 році, коли цей будинок тільки побудували. Ми з батьком сюди переїхали і проживали. Дуже приємно, що саме на цьому будинку зображено мого батька.

Особисто мені дуже подобається цей малюнок, і не лише тому, що це мій батько. Я оцінюю його як історик мистецтва. Мені подобається і композиція, і кольори, і лаконічність", — сказала Лариса Возницька-Разінкова, донька Бориса Возницького.

"В Львівській міській раді прийняли програму "Генії з мікрорайонів". Вона передбачає, щоб в шести районах Львова зобразити маловідомих для самих львів'ян, проте відомих в світі постатей.

 
ФОТО: Роман Балук, ЛМР

Ми розпочали малювати мурали у час пандемії та вже відкрили зображення Бориса Возницького. Наступними будуть мурали із Василем Сліпаком, Андреєм Шептицьким та ін. В цьому році передбачається зображення 6−8 муралів у Львові", — додала Христина Береговська.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.