Акція "Дзвін пам'яті" до Дня пам'яті жертв політичних репресій

17 травня Україна відзначатиме День пам‘яті жертв політичних репресій. Заходи відбуватимуться онлайн.

 

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" пропонує представникам громадськості, родичам репресованих, а також усім охочим, кому не байдужа історія Биківнянських поховань, кому болять трагедія Великого терору, численні депортації українського населення, політичні репресії комуністичного режиму, поширити на своїх сторінках у соцмережі Фейсбук відео із нашим Дзвоном пам'яті.

Відповідне відео для поширення можна буде знайти у фейсбук-події https://www.facebook.com/events/239149940639984/permalink/239151453973166/

Акція відбудеться 17 травня 2020 року о 12.00.

"Хай лунає цей подзвін Україною на згадку про розстріляних НКВС, замордованих у соловецьких таборах, знищених у Сандармоху, покараних радянської психіатрією, примусово виселених із своїх домівок –усіх, хто упродовж радянського часу зазнав репресій та переслідувань!" - закликає Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.