Відкрився консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих

До Дня пам'яті жертв політичних репресій Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті відкрив Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих

 

У Консультаційному центрі всім охочим надаватимуться консультації, відбуватиметься супровід людей, які хочуть дізнатися долю репресованих осіб у 1917-1991 роках. Ми допоможемо написати правильні звернення та запити в архіви, щоб отримати всю необхідну інформацію про людей, історичні постаті та події.

"Голодомор 1932-1933 років, голоди 1921-1923 та 1946-1947 років, Великий терор, депортації, політичні арешти та вбивства… Жертвами цих людиноненависницьких експериментів стали мільйони громадян. Проте досі далеко не всі імена встановлені. Чимало родин не знають історію свого роду через вирвані сторінки життя своїх предків. Мета новоствореного Центру – підтримати людей, які наважилися розпочати пошук правди як про своїх рідних, так і про свою країну", – каже директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик.

Звернення у Консультаційний центр є безкоштовним. Ми прагнемо розвінчати міф, що архіви – це складні бюрократичні інституції, які є важкими у роботі. Завдання нашого Центру – зробити архівні документи  доступнішими та цікавішими як для пересічних громадян, так і для істориків, журналістів і всіх, хто хоче знати більше про комуністичний та нацистський тоталітарні режими.

Зауважимо, що сьогодні Україна є лідером із доступу до архівів репресивних органів на пострадянському просторі. Наша країна відкрила ці документи для всіх охочих ще у квітні 2015 року із правом вільно їх копіювати та розповсюджувати.

До Консультаційного центру можна звернутися у будні з 10.00 до 18.00 у такий спосіб:

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.